Історія поминок

Поминки - традиційний обряд пов'язаний з релігійними та побутовими традиціями народу. В наш час звичай поминок в деякій мірі спростився. Багато не підтримують строгих релігійних канонів. Багато хто не знає значення цих ритуалів, які продовжують слідувати в силу традицій.

Поминки не є звичайним застіллям і несуть в собі багато стародавніх традицій - це спеціальні страви а також спосіб сервірування столу.

З християнських часів рідні і знайомі померлого в дні поминок збирались разом для того, щоб в спільній молитві попросити Господа спокою померлому і дарувати йому Царство Небесне. Після відвідин церкви і цвинтаря рідні покійного організовували поминальний обід, на який запрошували не тільки близьких, але зазвичай нужденних, бідних. Тобто поминки - це християнська милостиня для тих, хто зібрався. Християнські поминальні обіди поступово переросли в поминки, які сьогодні проводяться в 3-й день(день похорону), 9, 40 дні і в інші дні, пам*ятні для померлого (рік смерті, день народження, день ангела усопшого).

Перед початком поминального обіду читають «Отче наш…». Першою стравою їдять коливо – відварний рис з родзинками і медом. Зерна рису є символом воскресіння: щоб дати плід, зерно повинні покласти в землю, тим самим дати нове життя. Так і тіло усопшого – предається землі, щоб зітліти і в час воскресіння піднятись до нового життя. Мед (або родзинки) - знаменують духовну слабість, благ вічного життя в Царстві Небеснім.

Православні поминки – це не тільки їжа, але і молитва. В дні поминання ми просимо Господа про загробне життя почившого, про прощення його земних гріхів. Організовуючи поминки в звичайних кафе, барах, ресторанах нерідко після випитої чарки наш розум розсіюється – ми переключаємось на інші теми. Скорбота за померлим виходить з нашого серця і часто буває так, що в кінці поминок дехто забуває для чого зібрались – поминки закінчуються звичайним обговоренням побутових проблем, політичних новин, а іноді і світськими піснями. А в цей час душа усопшого благально чекає молитовної підтримки від своїх близьких і друзів.

Замість звичайної атеїстичної фрази «Нехай земля йому буде пухом», помоліться: «Упокой, Господи душу раба твого новопреставленого (ім'я), і прости йому гріхи його вольні і невольні, і даруй йому Царство Небесне».

Закінчується поминальний обід молитвою «Благодарим Тя, Христе Боже наш…» і «Достойно есть…».

Поминки 9, 40 днів організовуються для рідних, близьких, друзів і знайомих померлого. На такі поминки, щоб пом'янути усопшого, можна приходити без запрошення. В інші дні поминок збираються лише найближчі рідні.